Велосипед з фіксованою, "глухою", передачею рідкісне явище в Україні а тим більш у такому невеликому обласному центрі як Рівне. Наскільки мені відомо, наразі у Рівному глухарів приблизно 1 штука :-). Сподіваюсь їх стане більше! Інша справа великі міста, а зокрема Харків, де ХаВеЗешного хламу пруд пруди і місцеві умільці складають все що завгодно.
Вже не памятаю як то почалося, але 2 роки назад десь надибав в інтернетах що є такі велосипеди без вільного ходу. І не зрозуміло було чому всім так подобаються. Мінімалізм і простота (а фікс є чи не найелегантнішим та простим велосипедом) заставила мене гуглити, і я таки знайшов як зробити фікс "в домашніх умовах". На той час цим вже займались чуваки з одного російського форума (velomania.ru) та харківського (
tourist.kharkov.ua
). Там я дізнався про то які рами треба і як зробити ту "фіксовану передачу" із доступних деталей.
Того ж літа купив брухт якогось старенького шоссера:
- рама Willier Triestina (CrMo) 54cm з великими дропаутами
- ободи Campagnolo Dedra (подвійні пістоновані)
- руль і винос 3ttt
- шатуни і система Ofmega
- цеп KMC
- втулки Miche
- застрявший намертво підсидільник в рамі :-(
- купа шосейного хламу (робочого): перекидки, перемикачі, гальма -- неважливо
- сідло комфортне
Так як трекову втулку (те що власне і відрізняє фікс від решти) знайти в моєму місті мені не вдалось я вирішив робити колесо на основі передньої Shimano під дискове гальмо (замість ротора вцепити зірочку і вуаля).
Та застрявший підсидільник добре потріпав нерви: спочатку я його пробував затиснути в лещата, налити WD40, і, прокручуючи в рамі, витягнути -- фіг там, алюміній так прикипів до сталі шо підсидільник лопнув і залишився лиш кусок труби торчати. Я повіз до знайомого, там пробував розпиляти зсередини поздовж (щоб послабити) та по дорозі зачепев пером з заднє колесо ровера на якому віз, рама вилетіла на проїжджу частину вдарилась об асфальт і вигнулись пір"я...

Раму то порівняли мені але зараз вона лежить у підвалі, бо як виявилось згодом 54см ростовка для моїх 194 "малавата будєт".
По незрозумілому співпадінню знайомий запропонував пачку хламу: велику раму ХВЗ із горизонтальними дропаутами, і супутні залізяки включаючи металеві рамки для тукліпсів. Я довго не думав :-)
От тоді почалось справжнє складання велосипеда. Зібрав переднє колесо на старій втулці Miche з радіальним спицюванням. Зняти стару трєщотку теж була задача -- її вже пробували зняти тому у хід пішло все починаючи з ножовки і закінчуючи газовим ключом.

Зібрав заднє з втулкою Shimano під диск. Та знов стала проблема -- де взяти чи переробити зірку щоб було 6 отворів (кріплення під диск).
Якраз тоді підвернулось відрядження у одну заокеанську країну (столиця Вашингтон) а там я не поскупився і замовив собі не брухт а справжній комплект:
- трекова втулка AllCity (flip-flop)
- зірка 17Т 3/32" та локрінг Surly
По поверненню одразу перезібрав заднє колесо і почав збирати до купи все.
З допомогою знайомого відомого рівненського веломайстра переставили рульову, він же довів колеса на станку до ідеального стану. Поки робили рульову виявилось шо ХВЗ робить геть інші розміри (таке враження що в них свій дюйм), прийшлось ще кусок алюмінієвої бляхи запресувати. Поставили пробну каретку (там теж нестандарт по довжині), ну і підсидільна труба виявилась замалою (25 мм) при тому шо розміри штирів починаються з 25,4. Цю проблему вирішив я монотонним розточуванням за допомогою малого наждачка вставленого в дрель (два ранки жужання і все готово).
Після двох років злетів і падінь фікс був готовий:

На черзі -- косметика!